Термін сівби

15 жовт 2014

Обираються диференційовано з врахуванням особливостей поля. Надранні терміни сівби (липневі) в західних та північних областях правобережної України, можливі тільки із гібридами ДК Секюр, ДК Серенада, ДК Секвоя, ДК Седона. Ранні (до 10 серпня) – із вказаними гібридами та Екзотіком. Оптимальні (з 10 по 25 серпня) зі всіми зареєстрованими гібридами. Пізні (з 25 серпня по 5 вересня) з Ексагоном, Екстендом, Екселем. При вирощуванні ріпаку в південних областях України, відношення гібридів до термінів сівби зберігається, але самі терміни є пізнішими, приблизно, на два-три тижні. Це обумовлено вищим температурним режимом і більшою тривалістю осіннього періоду вегетації культури (малі запаси запаси вологи в літній час – лише супутній фактор, який впливає на можливість отримати сходи). Так, за результатами трирічних досліджень, які проводились в умовах зрошення Кам’янко-Дніпровської дослідної станції, кращим терміном сівби для всіх гібридів ріпаку є період з 1 по 10 вересня. При сівбі 20 серпня та після 15 вересня суттєво погіршувалася зимостійкість і знижувалася врожайність посівів.

 

Норми висіву. Загальне правило таке – загущення значно страшніше від зрідження, особливо для гібридів традиційного типу росту.

 

Для оптимального терміну сівби – найкраща норма висіву 500 тис. схожих насінин на один гектар. При надранніх і ранніх термінах – зменшити, а при пізніших – збільшити на 10%. Також, слід коригувати норму висіву залежно від стану підготовленості грунту до сівби (в бік збільшення при неналежній підготовці).

 

Вважаємо, що з точки зору поліпшення перезимівлі, кращою є рослин, яка має 8-10 (11) листків, висотою до 20-22 см, з товщиною кореневої шийки 10-12 мм та більше і довжиною кореня більше 20 см. Рослини, які входять в зиму у фазі 5-6 листків можуть нормально зимувати. Їх морозостійкість висока, проте вони можуть постраждати від випирання грунту навесні. Крім того, реалізація потенціалу продуктивності такого посіву обмежується тим, що у рослин, які не мають нормально сформованого шостого листка, не почалось формування генеративних органів в осінній період вегетації. Рослини, які входять в зиму із кількістю листків більшою від десяти і нормально зимують – можуть найбільш повно реалізувати потенціал продуктивності. Але морозостійкість таких рослин невисока. Вони занадто легко відновлюють свою вегетацію протягом м’якої зими і витрачають багато цукрів на підтримання своєї життєдіяльності. При цьому температури повітря є дуже низькими для ефективного фотосинтезу, тому надходження органічної речовини не відбувається. Такі рослини можуть гинути в січні-лютому, ще до завершення зими.