Впродовж останніх років урожайність зернових культур в Європі загалом практично не змінювалася, натомість одержання стабільної якості зернових за умов кліматичної мінливості, що зростала, стало складнішим. А середня врожайність озимого ріпаку – навпаки – демонструє стійку тенденцію до підвищення, й олійність із року в рік залишається відносно стабільною.

На відміну від багатьох інших культур, озимий ріпак надає значні можливості для підвищення продуктивності господарства без значних додаткових витрат чи ризиків.

З урахуванням відмінностей у врожайності й виробничих ресурсах між культурами ріпак широко визнаний прибутковішим, аніж пшениця для європейських виробників, коли його ринкова ціна більш як удвічі перевищує рівень цін на пшеницю.

Ця ситуація мала місце протягом тривалого періоду часу, коли світове постачання фуражного зерна випереджало попит, а постачання ріпаку залишалося у відносному дефіциті.

Ба більше, прогнозується, що виробництво пшениці сягне світового рекордного рівня в 750 млн т у 2016/17 рр., що чинитиме дальший знижувальний тиск на ціни, а світові запаси ріпаку, як очікується, знизяться на цілих 5%, оскільки виробництво знову не відповідає попиту.

На відміну від пшениці, де експорт має вирішальне значення для цінності культури, виробництво рослинної олії в Європі, як і раніше, є значно нижчим рівня задоволення потреб внутрішнього ринку.

Це забезпечує стабільний внутрішній ринок для всього європейського врожаю ріпаку – не останньою чергою для заміни імпорту значно менш здорової та екологічно чистої пальмової олії. Високий попит на корми для тварин без ГМО по всьому регіону забезпечує додаткову стійкість внутрішнього ринку виробництва ріпаку. Стійкі економічні перспективи озимого ріпаку поєднуються зі значною цінністю як культури-стабілізатора та низкою ширших сільськогосподарських переваг.

ДІЗНАЙТЕСЯ ПРО ПЕРЕВАГИ ВИРОЩУВАННЯ РІПАКУ